Поради психолога
Десять заповідей для мами
і тата майбутнього першокласника
· Починайте «забувати» про те, що
ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її
обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже
великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
· Визначте загальні інтереси. Це
можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і
життєві (обговорення сімейних проблем).
· Залучайте дитину до економічних
проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному
бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й
на інший продукт).
· Не лайте, а тим більше – не
ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На
скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте:
«Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
· Навчіть дитину ділитися своїми
проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і
дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї
правильну життєву позицію.
· Постійно говоріть з дитиною.
Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) –
нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте
запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.
· Відповідайте на кожне запитання
дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
· Постарайтеся хоч іноді дивитися
на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для
взаєморозуміння.
· Частіше хваліть вашу дитину. На
скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки
потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що
ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою,
ласкою й ніжністю.
· Не будуй те ваші взаємини з
дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте
причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини
зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Пам’ятка для батьків майбутнього
першокласника
У 6 – 7 років формуються мозкові
механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у
цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які
відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система
вже сформувалася.
Однак серйозних зривів і хвороб
можна уникнути і сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил.
Правило 1
Ніколи не відправляйте дитину
одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя
вважається важким стресом для семирічних дітей. Якщо маля не зможе гуляти,
відпочивати, робити уроки без поспіху, у неї можуть виникнути проблеми зі здоров’ям,
невроз. Тому, якщо заняття музикою та спортом здаються необхідною частиною
виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із
другого класу.
Правило 2
Пам’ятайте, що дитина може
концентрувати увагу не більш як на 10 – 15 хв. Тому, коли ви з нею будете
робити уроки, кожні 10 – 15 хвилин необхідно перериватися й обов’язково давати
маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити пострибати на місці 10 разів,
побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Почати виконання домашніх
завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна
тривалість занять не має перевищувати однієї години.
Правило 3
Комп’ютер, телевізор і будь-які
заняття, що вимагають значного зорового навантаження, мають тривати не більше
години на день – так вважають лікарі-офтальмологи й невропатологи в усіх
країнах світу.
Правило 4
Протягом першого року навчання
ваше маля потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками
й учителями, але й уперше розуміє, що з нею самою хтось хоче дружити, а хтось –
ні. Саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви
хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов’язково
хваліть! Підтримуйте, не лайте за й неакуратність у зошиті. Усе це – дрібниці
порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина не буде
вірити у себе.
Кілька коротких правил
1.Показуйте дитині , що її люблять такою, якою вона є , а не за якісь
досягнення.
2.Не можна ніколи (навіть у
пориві гніву )говорити дитині ,що вона гірша за інших.
3.Треба чесно й терпляче
відповідати на будь-які її запитання .
4.Намагайтесь щодня знаходити час
,щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
5.Учіть дитину вільно
спілкуватися не тільки зі своїми однолітками ,але й із дорослими.
6.Не соромтесь підкреслювати,що
ви пишаєтеся своїм малюком .
7.Будьте чесні в оцінках своїх
почуттів до дитини .
8.Завжди говоріть дитині правду ,навіть коли вам це невигідно.
9.Оцінюйте тільки вчинки,а не її
саму.
10.Не
домагайтеся успіху силою . Примус – найгірший варіант морального виховання .
Примус у сім’ї порушує особистість
дитини .
11.Визнайте
право дитини на помилку .
12.Думайте про
дитячий «банк» щасливих спогадів .
13.Дитина ставиться до себе так ,
як ставляться до неї дорослі .
14.І взагалі ,хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини
,і тоді ви краще зрозумієте ,як її виховувати .
|